Пухлинні маркери при онкологічних захворюваннях

На сьогодні однією із найбільш актуальних проблем клінічної онкології є рання діагностика злоякісних новоутворень (раку).

Хвороба розпочинається на клітинному рівні: щодня в організмі під впливом різних чинників навколишнього середовища або внаслідок порушення обміну речовин виникає декілька мільйонів атипових клітин, які знищує імунна система. Але інколи вона не розпізнає аномальні клітини, які розмножуються, формуючи пухлину, що згодом проростає у навколишні органи, тканини та судини. З током крові або лімфи клітини пухлини розносяться по організму, формуючи метастази в інших органах.

Останніми десятиліттями онкологічна ситуація у світі залишається несприятливою щодо захворюваності та поширеності раку як в економічно розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Україна за темпами поширення раку займає досить високу позицію у Європі. Онкологічна захворюваність стабільно зростає на 2,6–3% на рік, і рак продовжує «молодіти».

Основним напрямком досліджень у цій сфері медицини є пошук пухлинних маркерів (онкомаркерів), які б з високою достовірністю давали змогу діагностувати виникнення пухлинного процесу задовго до появи клінічних симптомів, зокрема, у пацієнтів із груп ризику (в першу чергу, це стосується осіб, родичі яких мали онкопатологію).

Покази для визначення рівня онкомаркерів:

– скринінг онкологічних захворювань, який полягає у своєчасному розпізнаванні онкологічної хвороби на раннй стадії розвитку ще до початку клінічних проявів;

– для диференційної діагностики злоякісних та доброякісних процесів (як допоміжний метод розпізнавання процесу);

– оцінка поширеності процесу, прогнозу захворювання (у поєднанні з методами променевої діагностики). Заснована на тому, що рівень онкомаркерів корелює із масою пухлинної тканини. При наявності метастазів (регіональних і, зокрема, віддалених) відбувається різке підвищення рівня онкомаркерів. Тому у разі визначення у хворих вперше виявленого високого рівня пухлинних маркерів необхідно виключити наявність метастазів. Що вищий передопераційний рівень онкомаркерів, то, як правило, більш поширений пухлинний процес, більш пізня стадія захворювання і гірший прогноз;

– для оцінки ефективності лікування, моніторингу хворих з метою раннього виявлення рецидивів (повторного захворювання). При динамічному спостереженні за рівнем онкомаркерів у онкологічних хворих можна виявити метастази за кілька місяців до їхнього клінічного прояву.

ВООЗ рекомендує такі інтервали взяття проб для аналізу:

– один раз на місяць протягом першого року після лікування;

– один раз у два місяці протягом другого року;

– один раз у три місяці протягом третього року спостереження.

Необхідно відзначити, що найбільш важливим показником є динаміка змін, а не абсолютні показники концентрації.

Водночас при аналізі основних тенденцій у лікуванні онкологічних хворих стає очевидним той факт, що у деяких країнах Західної Європи та Північної Америки системам охорони здоров’я вдалося досягти спочатку стабілізації, а згодом і зниження смертності від найбільш поширених злоякісних пухлин. Це пов’язано насамперед з повномасштабним впровадженням національних програм скринінгу (раку шийки матки, молочної залози, товстого кишечника, передміхурової залози тощо).

Для жінок важливо проводити обстеження, що дають змогу виявити початкові стадії раку молочної залози та шийки матки. Регулярний гінекологічний огляд – єдиний спосіб знизити ризик виникнення раку шийки матки, тому що це дає змогу виявити зміни, що передують розвитку захворювання. Цей медичний огляд необхідно проходити усім жінкам від 21-го року або після початку статевого життя один раз на рік, за необхідності – частіше. Ефективне виявлення патології шийки матки базується на проведенні послідовного комплексу обстеження,що включає проведення кольпоскопічного та цитоморфологічного дослідження, лабораторних обстежень на виявлення вірусу папіломи людини.

Усім особам, які досягли 50-річного віку, потрібно робити колоноскопію. За допомогою цього методу можна виявити як рак, так і поліпи товстого кишківника. Загальновизнано, що близько 80% ракових пухлин товстого кишківника розвиваються з поліпів, а їх своєчасне видалення може запобігти розвитку раку цієї локалізації.

Для своєчасного виявлення раку передміхурової залози усім чоловікам, які досягли 40-річного віку, потрібно регулярно, один раз на рік, проходити профілактичне урологічне обстеження. Окрім огляду, лікар може призначити додаткові обстеження: ультразвукове дослідження органів малого таза, яке дає змогу оцінити розміри та структуру передміхурової залози та визначити рівень ПСА у крові.

Головне клінічне призначення пухлинних маркерів полягає в індивідуальному спостереженні (моніторинг, «follow-up») за онкологічним статусом хворого шляхом визначення рівня вмісту того чи іншого маркера до початку протипухлинного лікування (при наявності морфологічного діагнозу), у процесі лікування і після завершення з метою контролю його ефективності. Завдяки цьому динамічний (неоднократний) моніторинг у конкретного онкологічного хворого дає змогу оцінити обсяг та ефективність лікування (хірургічного втручання, променевої терапії, хіміотерапії тощо).

Перелік основних (лабораторних) пухлинних маркерів

к.мед.н., заступник виконавчого директора, керівник лабораторії ТзОВ "Медичний центр Святої Параскеви" Андрій Кость

Фахові статті про здоров'я