Випадок з практики лікаря: лапароскопічна операція

20.07.2021

У 2020 році, в стінах Медичного центру Св. Параскеви, було виконано понад 150 хірургічних втручань лапароскопічним та загальнохірургічним методом.

Які операції було проведено?

Виконувались холецистектомії, апендектомії, герніопластики, лівобічні та правобічні геміколектомії, резекції сигмоподібної кишки, видалення матки, консервативні міомектомії, сакрокольпопексії, кольпорафії та інші.

Це дозволило вилікувати пацієнтів з жовчнокам’яною хворобою, діафрагмальними та вентральними килами, шлунково-кишковими стромальними пухлинами (GIST), шлунково-стравохідною рефлюксною хворобою (ГЕРХ); кістозними утворами печінки, селезінки, нирок, яйників; гострим апендицитом, злоякісними та доброякісними пухлинами товстої кишки, матки, яйників, наднирників; іншими рідкісними патологіями.

Які переваги лапароскопії?

Сучасна апаратура японської фірми "Olympus", в руках кваліфікованої хірургічної команди, дозволяє виконувати всі вищезазначені операції лапароскопічним способом, що дає можливість більшості пацієнтам вже через 1-2 доби виписатись з клініки. Проте часто зустрічаються пацієнти з тривалим протіканням хвороби, що призводить до труднощів під час хірургічних операцій і може сприяти виникненню ускладнень в післяопераційному періоді. Сучасні обстеження, консультації суміжних спеціалістів, правильно складений план хірургічних втручань дозволяє також виконувати операції в запущених та складних випадках.

Випадок із практики лікаря

Жовчнокам’яна хвороба – захворювання, яке виникає внаслідок утворення каменів (конкрементів) в жовчному міхурі (найчастіше), рідше в протоках. Вони призводять до приступів болю, гіркоти в роті, запальних проявів, рідше до жовтушності склер та шкіри. На сьогодні лапароскопічне видалення жовчного міхура є “золотим стандартом” в лікуванні гострого та хронічного калькульозного холециститу.

В одному із випадків, до нас звернулася 41-річна пацієнтка із ознаками запалення жовчного міхура (біль в правій верхній частині живота протягом 12 годин, гіркота в роті, одноразове блювання їжею). Про наявність каміння в жовчному міхурі знає протягом 5 років. За даними УЗД виявлено: розширений жовчний міхур з набряком стінки, камінці в тілі та шийці, загальна жовчна протока 5 мм. Також виявлено незначні запальні зміни в загальному аналізі крові, рівень загального білірубіну 11 мкмоль/л.

Під час операції (лапароскопічної холецистектомії) виявлено запалений жовчний міхур в основному в ділянці тіла та дна міхура. Проте при виділенні міхурової протоки, яка дуже коротка, виявлено, що в місці впадіння в загальну жовчну протоку наявне локальне розширення останньої до 2 см за рахунок щільного конкременту, але вище і нижче загальна жовчна протока не розширена. Виконано видалення жовчного міхура від дна для виключення можливої помилки інтраопераційної знахідки та пошкодження протоків. Покрокова ревізія загальної жовчної протоки підтвердила наявність камінця і тільки після розрізу, і видалення останнього стало зрозуміло, чому не розвинулась механічна жовтяниця. Камінь виявився неправильної форми з гранями, які дозволяли жовчі проходити повз та не викликали повного блоку. Операція завершилась промиванням загальної жовчної протоки та її зашиванням. Пацієнтка виписана на 2 добу. Після операції минуло 2 місяці, пацієнтка почувається добре. На контрольному УЗД протока не розширена, печінкові проби в межах норми.

Підсумовуючи цей випадок звертаємося до пацієнтів, які тривалий час очікують дива відтерміновуючи проведення хірургічного лікування. Так, в багатьох випадках консервативна терапія допомагає зняти біль, що виник через блок визваний камінням в шийці жовчного міхура. Але якщо, великий чепець обмежить повністю жовчний міхур, то часто складається картина тимчасового покращення. Тобто біль пройшов, але запальний процес продовжує прогресувати, що в подальшому дуже ускладнить виконання операції та може призвести переходу з лапароскопічного на відкритий доступ, а це зовсім інший післяопераційний період.

Інколи камінь малого розміру (2-3 мм) провалюється в загальну жовчну протоку і з часом викликає ускладнення – механічну жовтяницю, а це вже як мінімум дві операції (видалення каміння із загальної жовчної протоки та видалення жовчного міхура).

Пацієнтка, історію якої описано вище, мала щастя, бо їй вдалося все зробити протягом однієї операції, однак такі випадки велика рідкість. Камінці можуть мігрувати в зону, де їх лапароскопічно важко дістати та операцію не завжди можна закінчити глухим швом, без дренування. У літературі описані випадки, коли така анатомія приводила до повного пересічення загальної жовчної протоки, яка приймалась хірургом як шийка жовчного міхура.

Якщо виявлено жовчнокам’яну хворобу і вона викликає скарги, має клінічні прояви, краще вчасно виконати планове хірургічне втручання лапароскопічним методом. Бажаємо всім міцного здоров’я.

Статтю підготовлено за матеріалами лікаря-хірурга Петра Шев'яка.

Читайте також:

Новини