Ви почали займатися спортом? Перевірте своє серце!

Аматорські заняття в спортзалі, ранкові пробіжки, плавання часто переростають у більш серйозніші захопленням спортом і навіть у спортивні досягнення. Дехто згодом готується до марафонів, змагань із різних видів спорту тощо. Нині це дуже популярно і загалом має позитивну тенденцію – пропагування здорового способу життя. Проте інколи майбутні спортсмени стрімголов «застрибують» в інтенсивні тренування, не маючи досвіду фізичних навантажень і не пройшовши неналежної перевірки стану свого здоров’я. Однією з небезпечних загроз є патології та захворювання серцево-судинної системи. Чим це може загрожувати ми поговорили з лікарем-кардіологом Іриною Сидор.

Як знати: готовий організм чи ні до фізичних навантажень, якщо нічого не турбує і чи варто робити додаткові обстеження?

– Кожен організм може бути готовим або ні до певної інтенсивності фізичного навантаження. Часто для сумнівів у своєму фізичному здоров’ї може не бути жодних ознак, проте після кількох надмірних навантажень провокується розвиток або прискорюється прогресування уже існуючих серцево-судинних патологій. Тобто заняття спортом стають запускним механізмом захворювань, що причаїлись.

Особливу увагу на цю проблему треба звернути молодим людям, обтяженим сімейним анамнезом раптової серцевої смерті серед близьких родичів у молодому віці (до 50 років), із серцево-судинними захворюваннями родичів у молодому віці (до 50 років), наявністю у близьких родичів наступних серцевих патологій:

– гіпертрофічна або дилятаційна кардіоміопатія;

– аритмогенна дисплазія/кардіоміопатія правого шлуночка;

– синдром Марфана;

– синдром подовженого чи короткого QTC;

– синдром Бругада;

– життєво небезпечні аритмії серця.

Відповідно кожен, хто інтенсивно займається фізичними навантаженнями не менше ніж 3 рази на тиждень, повинен пройти ряд діагностичних обстежень, щоб виявити серцево-судинні захворювання:

1. ЕКГ у спокої з метою діагностики порушень ритму серця, непрямих ознак розширення порожнин серця.

2. ЕХО-КГ серця з метою виявлення вроджених вад серця, розширення камер серця, розширення аорти на різних її рівнях.

3. 24- або 48-годинне моніторування ЕКГ з метою виявлення небезпечних аритмій.

4. Консультацію лікаря-кардіолога.

5. Пробу з дозованим фізичним навантаженням або тредміл-тест.

Якщо у лікаря будуть застереження або попередні обстеження покажуть відхилення від норми, то додатковими обстеженнями можуть бути МРТ серця, МСКТ-коронарографія на предмет виявлення кардіоміопатій, пренесеного міокардиту та вродженої аномалії коронарних судин відповідно.

За яких перших ознак спортсменам треба негайно звертатися до лікаря-кардіолога?

Насторожити мають такі стани:

1. Відчуття сильного серцебиття або перебоїв у роботі серця в стані спокою.

2. Виникнення раптової задишки під час фізичного навантаження.

3. Виникнення раптового головокружіння, запаморочення під час фізичного навантаження.

4. Втрата свідомості під час або після фізичного навантаження.

5. Раптове підвищення тиску – вище ніж 140/90 мм рт. ст.

6. Стискаючий, пекучий біль за грудиною, що може супроводжуватися рясним холодним потовиділення, задишкою під час фізичного навантаження з іррадіацією в ліву руку, плече, під лопатку.

лікар-кардіолог Ірина Сидор

Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000