Стрес і травлення: чи є взаємозв'язок?

Стрес — це стан, який властивий кожній людині будь-якого віку. Розрізняють два види: еустрес та дистрес. Кожен з них має певний вплив на організм. На жаль, самостійно розпізнати чи усунути наслідки стресу часто неможливо. Такі випадки потребують кваліфікованої допомоги лікаря.

Що таке еустрес?

Це так званий "хороший" стрес. Під час нього підвищуються деякі функціональні резерви, тобто наш організм адаптовується до різних змін (наприклад, іспит, професійний спорт).

Що таке дистрес?

Дистресом називають "поганий" стрес. Він негативно впливає на людину, оскільки організм не може повністю адаптуватися до ситуації і, як наслідок, може спричинити розвиток психосоматичних захворювань чи функціональних порушень у травній системі.

Який взаємозв’язок між стресовими ситуаціями і шлунково-кишковим трактом?

В нашому кишківнику розташована ентеральна нервова система. Деякі дослідники вважають, що це другий мозок, адже в своїй роботі вона опирається на ті ж самі нейрони та нейромедіатори, що й головний мозок. Тобто все, що проходить через наш головний мозок, так чи інакше, позначається на шлунково-кишковому тракті. Це природний зв’язок. Найпоширенішим прикладом можна назвати відчуття "метеликів" в животі під час хвилювання або розлад шлунку перед іспитом тощо.

Як хвилювання позначаються на травній системі?

У відповідь на стрес робота наших органів зазнає змін. Якщо людина має передумови до захворювання або вже наявну патологію, то це може спровокувати розвиток або загострення. Найбільш чутливо на емоційний стан реагує кишківник.

Які захворювання може спровокувати стрес?

До прикладу, можемо назвати: рефлюкс, езофагіт, гастрит, гастродуоденіт, дисфункцію жовчного міхура, синдром подразненого кишківника.

Прояви порушення шлунково-кишкового тракту:

  • неприємний запах з рота;
  • гіркий або кислий присмак у роті, сухість;
  • першіння в горлі;
  • відчуття клубка у горлі;
  • надсадний постійний кашель;
  • дискомфорт в правому підребер’ї;
  • розлади шлунку;
  • відчуття переповненого шлунка під час їжі (диспепсія) та ін.

Що робити, якщо емоційний стан вплинув на травну систему?

Перший крок — визнати проблему і звернутися до гастроентеролога. Потрібно розуміти, що це все можна вирішити за допомогою фахівця, а самолікування може бути небезпечним або неефективним. Лише лікар може призначити необхідну діагностику, лікування, скерувати до суміжного спеціаліста, надати рекомендації щодо харчування та як поводити себе у стресових ситуаціях без шкоди для здоров’я.

Допис підготовлено за матеріалами лікаря-гастроентеролога Олени Чубучної.