Причини покашлювання дітей

Жодних симптомів: ні температури, ні нежитю, ні болю – лише покашлювання, яке не дає спокою дитині. Часом батьки сприймають це як симуляцію, адже покашлювання то зникає, то з’являється.

Ми намагалися з’ясувати, що може стати передумовою такого симптому, чи варто ним нехтувати та сподіватися, що «само мине» або ж звернутися до спеціаліста.

У практиці лікаря-педіатра натрапили на декілька дуже цікавих випадків. Передусім лікар-педіатр розповідає, що причини покашлювання можуть бути різні і їх насправді є десятки:

– неврологічні (від пережитої надмірної тривоги, стресу, надзвичайного збудження);

– алергічні (зазвичай минають за декілька днів після контакту з подразником);

– незначне пошкодження органів дихання;

– порушення режиму вологості у приміщені, введення нових продуктів харчування тощо.

Випадок 1.

Мама привела на огляд лікаря-педіатра сина, хлопчика десяти років. Скарга – легке покашлювання з частотою щоп’ять-десять хвилин. Це вже триває три місяці, а причину й досі не можуть виявити. За цей час зверталися до лікаря-педіатра за місцем проживання, але той не визначив жодного захворювання. За декілька тижнів стан не змінився і дбайливу маму це почало неабияк турбувати. А невдовзі малий захворів на синусит (запалення носа), тому все списали на це захворювання.

Лікар-отоларинголог призначив комплексне лікування, стан дитини покращився, проте покашлювання так і не минуло. Щоб виявити причину симптому, який не зникає, порекомендував повторно звернутися до лікаря-педіатра, але перед тим пройти аналізи: загальний аналіз крові, аналіз на імуноглобуліни Е – показник алергії та аналіз на паразити (виявлення шести типів гельмінтів).

Варто зазначити, що упродовж цього періоду мама з сином також зверталася до дитячого лікаря-ортопеда . Причиною звернення став біль у нозі, який міг бути завданий незначною травмою, отриманою на тренуванні у спортивній секції. Як виявилось потім, він також не випадковий.

Отримавши результати кількох аналізів, мама з сином вирішили, що нарешті можна сподіватися на вирішення проблеми. Частина аналізів показали незначні ознаки минулої хвороби – синуситу, але не було виявлено підвищення показників, які б свідчили про паразити чи алергічні реакції.

Вирішальними стали аналізи на паразити, які виявили в організмі дитини – трихінелу. Це паразит, який передається через недостатньо термічно оброблене м’ясо або сало. Паразит певним чином підвищує нервовий фон дитини. Дитина стає емоційно збудливою і вже на тлі цього виникає кашель.

Трихінела – звичайно, не жарт, тому одразу після її виявлення варто звернутися до інфекціоніста та провести відповідну протигельмінтну терапію.

Весь зібраний анамнез (історія хвороби) став зрозумілим, адже і кашель, і біль у нозі – це були ознаки мігрування паразита.

Більше про діагностику та лікування гельмінтів пропонуємо прочитати у нашому матеріалі: 'Обережно! Глисти.'

Випадок 2.

Дівчинка 6 років. Симптом – покашлювання, сухість і незначне лоскотання у горлі. Завдяки спостереженню батьків виявлено, що кашель посилювався, коли дівчинка з батьками відвідували родину за містом, а за кілька днів зникав або зменшувався.

Як вдалося з’ясувати згодом, в маленької пацієнтки була алергія на шерсть кота. А з твариною вона контактувала саме в родини. Проте дівчинка іноді маніпулювала емоціями батьків, симулюючи кашель, щоб привернути увагу, а це добряче заплутало батьків, які шукали причину симптому.

Остаточно крапки над «і» поставили аналізи: загальний аналіз крові, імуноглобулін Е та ретельно зібраний анамнез.

У будь-якому випадку покашлювання хоч і не турбує надмірно, але складає незручності дитині і може бути ознакою дуже несподіваних захворювань. Рекомендуємо бути пильними та уважними до своїх дітей.


Не відкладайте навіть незначні симптоми, зверніться до лікаря-педіатра.

Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000