Поиск
Пошук
Запис на прийом
Ми в соцмережах:
Авторські блоги

Працівники Медичного центру Святої Параскеви на шляху до здорового способу життя

18.04.2018

Лікар вчергове нагадав вам про те, що потрібно змінити свій стиль життя? А ви ще й досі знаходите десятки причин, аби не сьогодні пробігти свої перші 2 км, аби не піти до спортзалу, аби не розпочати ранок з руханки? Не можете відмовитися від солодощів і постійно підсідаєте на нездорову їжу? Можна знаходити сотні причин, чому ви це не можете зробити, а можна одного разу розпочати свої дії із одного невеличкого кроку.

І будьте певні, що не всім все вдавалося одразу, проте ми віримо, що невдовзі ви здолаєте усі свої «але» і «не можу». Своїми рецептами, історіями успіху і невдачами на шляху до здорового способу життя діляться працівники Медичного центру Святої Параскеви.

Оксана Барабаш, лікар-кардіолог: «Кардіолог на велосипеді: чому «крутити педалі» круто?»

«На роботі багато часу проводжу за комп’ютером у сидячому положенні. Завжди хотіла якось поєднувати роботу із активним відпочинком у робочі дні. Тому й обрала велосипед. Одного літнього дня ми з чоловіком Яромиром придбали одразу два велосипеди. Спершу каталися околицями нашого мікрорайону – Сихова, де вистачає простору для велокатання. А потім я зважилася на ранковий велопробіг з дому на роботу, у район Підзамче, на вулицю Заводську. Оскільки мій робочий день починався зазвичай о 8.00, то, відповідно, о 7.00 я вже вирушала. На велосипеді почуваюся дуже вільною, а особливо вранці: для мене це найкраща частина дня. Тоді місто лише прокидається. Люблю вдихати аромат свіжого прохолодного повітря, люблю відчувати, як працюють м’язи ніг, а потім легку втому. Тоді думки також стають легкими і світлими. До речі, мій чоловік також почав їздити на роботу на велосипеді і вже третій рік поспіль захоплюється походами у гори. Але це вже цілком інша історія.

Зоряна Драбик, працівник рецепції: «Важливо вибрати фізичні вправи до вподоби: тоді і результат буде кращим від того, коли себе змушуєш»

Свій шлях до відновлення та підтримання фізичної форми Зоряна Драбик знайшла у спортзалі. Коли перебуваєш впродовж робочого дня у статичному (сидячи, стоячи) положенні від 8-ми до 12-ти годин та спілкуєшся із сотнями відвідувачів, тіло і думки однозначно потребують відпочинку та перезавантаження.

Зоряна обрала спортзал через сидячу роботу та проблеми зі спиною. І вже після 5–6 заняття відчула перші позитивні результати.

«Найважче все ж таки наважитися і піти до залу. Завжди знайдуться причини-«відмазки»: мені страшно, я не зможу.То ж тепер вона радить долучатися до здорового тренду й іншим.

Поради тим, хто ще вагається:

– знайти компанію: простіше ходити з подругою або з кимось із близьких;

– важливо знайти власну мотивацію: для чого мені це потрібно;

– знайти свій вид спорту, який би приносив задоволення.

Буває, приходжу до залу з поганим настроєм, а виходжу – з добрим, і всі негативні думки просто «йдуть з голови».

То ж ставимо собі цілі й робимо те, що нам подобається».

Тетяна Придун, керівник контакт-центру: «Для тих, хто постійно у робочих та домашніх клопотах та яким завжди бракує часу»

Таня залучила до щоденних фізичних вправ своїх дітей і робить їх разом з ними. «Оскільки немає часу на відвідування спортзалу, стараюся займатися разом із дітьми по 20–30 хв щовечора. Під музику або відеоуроки з ютубу ми робимо різні вправи: кардіо, розтягнення, планку. Це допомагає відновитися після трудового дня, покращує кровообіг у нижніх кінцівках.

Я взагалі позбулася головного болю. Окрім того, це чудове проведення часу разом із дітьми. Моя порада: не лінуватися, займатися щодня або через день, навіть коли дуже втомилися. Згодом це стане доброю звичкою».

Сергій Кірей, лікар-ортопед, травматолог: «Не чекати понеділка»

Сергій великого значення надає не лише фізичному, але й духовному здоров’ю і вважає, що тіло – храм душі, і ці поняття невід’ємні, а душа, як і тіло, потребує вправ. Основним аспектом духовного здоров’я вважає віру, яку зміцнює з допомогою церкви, життя у спільноті.

«Все почалося з того, що близько 10-ти років тому я кинув палити і вирішив піти у спортзал, хоча раніше ніколи не займався спортом. І скажу впевнено, що ніколи не пізно розпочинати здоровий спосіб життя: ні у 40, ні навіть у 60. Палити кидав багато разів. Як казав Марк Твен,«Нема нічого простішого, ніж кинути палити. Я сам робив це тисячу разів». Згодом, я взагалі відмовився від алкоголю. А чотири роки тому мені подарували перший велосипед, на якому я почав їздити на роботу щодня. Тож протягом року, коли були безсніжні зими, наїжджав по місту близько 3000 км»

Лікар охоче ділиться досвідом і рекомендує:

– не чекати понеділка;

– не чекати, що колись щось зміниться, і тоді ми не будемо зволікати;

– найбільша «відмазка»: у мене немає часу. Тому треба розпочати хоча б із півгодинного заняття, а потім ви вже не зупинитеся;

– пам’ятайте, що здоровий спосіб життя – це інвестиція.

Фізичні навантаження – потреба організму людини, а ми сьогодні зазвичай працюємо не фізично, а сидячи за комп’ютером. Люди, які регулярно займаються спортом, практично не мають депресій та не зазнають емоційного вигоряння на роботі.

Коли хтось із членів сім’ї розпочинає займатися активними фізичними навантаженнями і веде здоровий спосіб життя, то згодом усі інші також долучаються».

Святослав Бойко, лікар-уролог «Щастя – як здоров’я: коли його не помічаєш, значить, воно є» (І. С. Тургенєв)

Святослав у дитинстві не думав про здоровий спосіб життя, у підлітковому віці перепробував кілька видів спорту, а у студентські роки, «щоб не зійти з розуму від навчання», танцював щодня після пар на репетиціях у ансамблі «Горицвіт».

Намагався відпрацьовувати трюки з гопака навіть поза репетиціями, оскільки проживав неподалік залу і міг танцювати у пізній вечірній час (після 23.00) або ж займатися у тренажерному залі «Динамо».

«Та, коли почав працювати, у 30 років, я відчув значне погіршення стану здоров’я. Тому вирішив розпочати із активної ходьби лісом і горами: до 12 годин у вихідні дні.

Ніколи не розумів сенсу бігу на довгі дистанції, хоча «стометрівку» колись бігав непогано. У шкільні роки не міг і не хотів здавати нормативи з кросу на 3 км. Та ось вирішив зайнятися бігом, оскільки це абсолютно незалежний вид спорту, який не потребує партнерів чи команди (на відміну від групових видів). Початок був надзвичайно важким: 3–4 круги на стадіоні біля школи, послідовно збільшуючи дистанцію, швидкість і час бігу. Поступово з рівного треку бігової доріжки стадіону перейшов на біг вулицями горбистого Трускавця, де тоді проживав. Згодом доробився до велосипеда, на якому робив велопробіги лісами і горами Прикарпаття.

Після таких спортивних занять відчуваю значний приплив сил і енергії: почуваюся значно краще, ніж 15 років тому. На сьогодні продовжую бігати (взимку на тредмілі, а у сприятливу погоду – вулицями та лісопарками Львова) на відстань до 10-ти км.

Раджу молодим хлопцям звернути увагу на те, що рівень тестостерону прямо пропорційно залежний від фізичної активності і оптимальної ваги».

Дмитро Левченко, виконавчий директор: «Головне для досягнення будь-яких результатів у здоровому способі життя – систематичність»

«Більше 20-ти років тому вирішив, що не буду палити. Щодо здорового харчування, то не споживаю цукру близько трьох років. Щодо улюблених видів спорту, то вже майже три роки систематично займаюся плаванням.

Як розпочати?

Починати з маленьких результатів, але робити це щоденно. Якщо людина ставить перед собою великі цілі, то повинна розуміти, що для цього вона робить маленькі поступальні кроки. Коли я почав ходити у басейн, то думав, що вмію плавати, але з точки зору тренера та спортивного плавання я не вмів нічого. Але за півроку таки вдалося навчитися.

Якщо ви за здоровий та активний спосіб життя, не потрібно жодних додаткових умов: не потрібно басейну, спортивного залу, боє певна кількість кроків, які щоденно треба проходити. Якщо для цього бракує часу, тоді можна вранці робити присідання чи відтискання. Найважливіше у здоровому способі життя, ще раз наголошую, – щоденна активність. Наприклад, відтискання чи присідання у домашніх умовах може призвести до неочікуваного результату.

Рекомендую також знайти однодумців або людину, яка буде підтримувати, контролювати, стимулювати. Це може бути друг, родина або ж мобільний додаток, який регулярно нагадуватиме про фізичну активність та ставитиме результати. Наприклад, я користувався таким додатком, коли присідав та відтискався. У ньому вже запрограмований план роботи та фізичних можливостей у одному із видів вправ».

Читайте також: