ПЛАНОВА ІМУНІЗАЦІЯ ВАГІТНИХ

ПЛАНОВА ІМУНІЗАЦІЯ ВАГІТНИХ

Ця тема залишається актуальною в умовах сьогодення.

Імунізація вагітних:

• ефективна, перевищує теоретичні ризики;
• забезпечує імунітетом новонароджене немовля через трансплацентарний обмін антитіл IgG , які досягають масимуму у крові матері через 4 тижні після вакцинації;
• гестаційний вік плода на час імунізації матері є ключовим фактором, коли метою щеплення є пасивний неонатальний імунітет (наприклад, вакцина проти кашлюку);
• вагітність є протипоказанням до щеплення живими вакцинами, ризики імунізації інактивованими - недоказані.

Вакцинація проти правця, дифтерії та кашлюку

Вакцина, що містить правцевий, дифтерійний анатоксин та кашлюкові антигени (Tdap) рекомендована під час вагітності. Вагітні, які не були повноцінно щеплені проти правця та дифтерії, повинні отримати серію протиправцевого та дифтерійного анатоксину (Td). Ефективність – 90%. При лабораторному підтвердженні захисту від правця введення Td може бути відтерміновано.

Вибір вакцини залежить від імунного статусу вагітної.

Якщо імунізація проти Td завершена

Вагітні, які були імунізовані повною серією трьох доз вакцини проти Td, повинні отримати одну дозу Tdap, на 27– 36 тижнях вагітності.

Tdap показана:

• під час кожної вагітності, навіть якщо жінка раніше хворіла на кашлюк або була вакцинована;
• при послідовних вагітностях, що відбуваються протягом 12 місяців.

Коли після останньої ревакцинації Td минуло 10 років, додаткова доза Tdap під час вагітності буде як ревакцинація проти правця та дифтерії. Якщо немає змоги ввести Tdap, рекомендовано бустер Td під час вагітності, якщо ж з моменту попереднього бустеру Td минуло ≥10 років (призначається протягом II або III триместру) або якщо бустерний захист необхідний для лікування рани.

Відсутній, неповний або невідомий статус імунізації проти правця й дифтерії

Вагітні жінки, які не отримали три дози вакцини, що містить правцевий та дифтерійний анатоксини Td, повинні ввести або завершити серію з трьох щеплень. Рекомендований графік у вагітних – 0, 4 тижні і через 6–12 місяців після первинної ін’єкції. Для забезпечення захисту від кашлюку, принаймні, одна з цих доз повинна бути з Tdap (27–36 тижнів).

Можна вводити дозу і на будь-якому терміні вагітності (без ревакцинації), якщо жінка мешкає в регіоні, де є епідемія кашлюку, або потребує ревакцинації від правця як способу лікування рани. Якщо Tdap не введено під час вагітності, то слід вводити одразу після пологів особам, які раніше її не отримували, що забезпечить захист немовляті опосередковано, якщо мама лактує, через передачу антитіл у грудне молоко ( хоча відповідь матері може бути недостатньо швидкою, щоб захистити дитину до двох тижнів після імунізації).

Вакцинація співмешканців

Tdap рекомендована особам, які раніше не отримували вакцину та матимуть тісний контакт з немовлям, оскільки діти віком до трьох місяців мають найвищий рівень захворюваності та смертності від кашлюку й не можуть отримати активну імунізацію до віку 6 тижнів.

Вакцинація проти грипу (інактивована вакцина)

Вагітні жінки мають підвищений ризик тяжкого перебігу, госпіталізації та смертності внаслідок грипу. Вакцинація рекомендована на етапі прегравідарної підготовки та усім вагітним, тільки-но вона стає доступною, до початку циркуляції вірусу в середовищі, у процесі спалаху і аж до завершення активності грипу в суспільстві.

Вакцинація проти коронавірусу (COVID-19)

Доведено, що численні вакцини є безпечними та ефективними для запобігання COVID-19 у вагітних і жінок, які годують груддю, тому не варто відмовлятися від вакцин мРНК SARS-CoV-2 тим:

• хто має ризик зараження COVID-19 або ускладнень;
• хто має покази до вакцинації та бажає її зробити.

Текст підготувала Галина Добрянська лікар акушер-гінеколог.

Стаття не може бути використана для встановлення діагнозу і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.