Післяпологова депресія та українські реалії

Нещодавно суспільство сколихнула історія: жінка залишила кількамісячне немовля у «вікні життя». Як виявилося, вона перебувала у важкому психологічному стані, і цілком благополучне подружжя просто не усвідомлювало, що ходить над прірвою, ігноруючи досить серйозні симптоми. На післяпологову депресію, згідно досліджень у США та ЄС, страждає кожна 6-8 жінка. У країнах з високим рівнем небезпеки ця кількість значно більша. Масштабних досліджень на тему післяпологової депресії в умовах війни в Україні ще немає, але проблема потребує особливої уваги суспільства і медичної системи.

Як розпізнати післяпологову депресію, чому важливо своєчасно звернутися за допомогою розповідає лікарка-психіатриня Катерина Ганноха.

«Післяпологова депресія – це психічний розлад, що розвивається у перший рік після народження дитини, і буває не лише у новоспечених мам, а й у татів. У жінок симптоми часто більш емоційно забарвлені: плаксивість, різкі коливання настрою, соматичні скарги на втому чи біль, відчуття «я погана мама». Причини включають гормональні зміни, виснаження, біль, брак підтримки. У чоловіків післяпологова депресія проявляється інакше: дратівливістю, агресивністю, униканням сім’ї, зловживанням алкоголем або роботою. Для них тригером зазвичай стає стрес відповідальності, фінансовий тиск і зміни у сімейних ролях. Ми зараз зосередимося саме на депресії у жінках, яка зустрічається частіше.

Якщо симптоми спостерігаються більше 14 днів, то, швидше за все, з вами сталася післяпологова депресія. Поставити точний діагноз і розробити алгоритм дій може лише фахівець. Її варто чітко відрізняти від «baby blues», короткочасного стану, який виникає перші дні після пологів на фоні суттєвої перебудови організму і способу життя. Проходить самостійно, триває до двох тижнів.

Парам, які планують батьківство, корисно ознайомитися з темою післяпологової депресії ще на етапі підготовки. Це допомагає усвідомити що депресія – хвороба, та одразу розпізнати симптоми, а не списувати все на втому. Якщо у когось із партнерів уже були епізоди депресії, то раджу заздалегідь проконсультуватися зі психіатром. Подружжю варто обговорити очікування та розподіл обов’язків, подумати про підтримку з боку родини чи помічників, подбати про здоровий режим сну, харчування та фізичну активність, підготуватися фінансово.

Коли ознаки помітили рідні, то важливо делікатно без критики звернути увагу жінки на її стан, допомогти в побуті, подбати, щоб мама мала змогу виспатися, нормально харчувалася і знаходила час на себе. Якщо симптоми тривають понад два тижні, з’являються суїцидальні думки, матір відмовляється від догляду за собою або дитиною, необхідно звернутися до психіатра чи психотерапевта

Серед поширених стереотипів, із якими мені найчастіше доводиться працювати, є уявлення, що це лише «гормони» і «саме мине», що достатньо «зібратися і не нити», або що «хороша мама завжди щаслива». Також часто лякає думка, ніби антидепресанти зашкодять дитині, і тому краще терпіти. Такі переконання затягують звернення по допомогу й погіршують прогноз.

Лікування післяпологової депресії залежить від тяжкості стану. Легкі випадки добре піддаються психотерапії – когнітивно-поведінковій, підтримувальній. При середніх і тяжких формах призначаються антидепресанти, і багато з них сумісні з грудним вигодовуванням (вибір препарату має робити лікар після індивідуальної оцінки). Важливо не відкладати лікування, адже без нього страждає не лише мама, а й дитина!

Зараз зустрічаються випадки, коли чоловіки ініціюють народження третьої дитини, щоби уникнути мобілізації. Коли сім’ями керує страх, коли рішення приймаються під тиском обставин чи одне на одного, а не бажання і готовність до дітонародження, то з’являються відповідні наслідки. Психотерапевти жодної країни не стикалися з викликами, з якими зіткнулася зараз українська система охорони здоров’я і, відповідно, немає напрацьованих механізмів.

Я раджу жінкам, перед якими постає такий вибір, чесно оцінити власні ресурси й дозволити собі відмовитися, якщо не готова. Якщо дитина вже народилася, варто якнайшвидше звернутися за підтримкою – індивідуальною психотерапією, групами для мам, допомогою рідних. Не можна ігнорувати симптоми: це природна реакція на ненормальні умови, але вона не повинна залишатися без підтримки. Післяпологова депресія потребує уваги й лікування так само, як і будь-яка інша форма цього розладу».

Стаття не може бути використана для встановлення діагнозу і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.