Мігрень – хвороба з жіночим ім’ям та обличчям

Дедалі більше людей скаржаться на головний біль, насамперед мешканці великих міст. Особливо від пронизливого «розколювання голови» страждають жінки (утричі більше порівняно з чоловіками). Можливо, тому мігрень часто називають хворобою панянок. Окрім того, що вона «любить» тендітну частину людства, її можна отримати у спадок саме по жіночій лінії: від мами чи бабусі. Жертвами мігрені дедалі частіше стають молоді та активні, бо саме ця вікова категорія людей чи не щодня переживає стреси та має ненормований ритм життя.

Що ж робити, коли напади мігрені не дають Вам спокійно жити та працювати? І чи справді це мігрень, нам допоможе з’ясувати лікар-невролог.

Мігрень – це недуга, при якій людина страждає від дуже сильних нападів головного болю, різної інтенсивності та тривалості, що охоплює переважно одну половину голови. У деяких випадках при мігрені хворий також страждає від нудоти і блювання, а також гострої чутливості до звуків і світла.

Розрізняють два типи мігрені: без аури та з аурою (більшість з усіх випадків), при якій перед нападом головного болю виникають локальні неврологічні симптоми.

Та не поспішайте будь-який головний біль розцінювати як мігрень і самостійно ставити діагноз, проте спробуйте виявити можливі фактори, які провокують виникнення захворювання.

До них належать:

  • куріння;
  • вживання оральних контрацептивів з великими дозами естрогенів,
  • наявність овуляції та вагітності в жінок;
  • споживання алкоголю, окремих продуктів (найчастіше шоколад, кава, сири, куряча печінка, ковбаса, цитрусові);
  • різкі зміни погоди, сильне фізичне напруження, тривале безсоння;
  • психологічні травми, стреси, схильність до депресій;
  • спадковість.

Коли саме лікар може підозрювати мігрень?
Запідозрити мігрень у пацієнта дозволяє наявність хоча б одного із супутніх симптомів при головному болю: блювоти, нудоти, світло- і шумобоязні, тривалості нападу від 4 до 72 годин.

Яке можливе медикаментозне лікування мігрені?
Сьогодні немає єдиного універсального препарату для лікування мігрені, тому підбір для кожного пацієнта є індивідуальним.

Профілактична терапія спрямована на зменшення частоти нападів і запобігання розвитку хронічної мігрені.

Медикаментозне лікування проводиться після того, як немедикаментозні заходи й виключення провокуючих факторів (наприклад, уживання червоного вина, тривалі перерви у прийманні їжі, пізні пробудження та ін.) не дають ефекту.

Сучасні підходи терапії мігрені:

  1. Зняття (купування) нападу.
  2. Профілактичне лікування в період між нападами (за сучасними рекомендаціями за наявності двох і більше мігренозних атак на місяць).

Що робити при нападі мігрені?

  • Якщо хворий нездужає, йому необхідно забезпечити стан повного спокою і ліквідувати надто різкі звуки та яскраве світло.
  • Можна зробити холодний компрес чи прийняти гарячий душ, адже комусь допомагає холод, а комусь – тепло.
  • Необхідно дихати животом, спокійно та розмірено.
  • Зробіть масаж плечей, передпліч, шиї, спини, голови й обличчя. Це допоможе зняти напругу.

Який головний біль небезпечний для здоров’я?
Нехтуючи головним болем і не звертаючись до фахівця, можна «прогавити» серйозне захворювання.

Варто звернути увагу на нетипові для мігрені симптоми:

  1. прогресуючий характер головного болю;
  2. виникнення головного болю при фізичному навантаженні, кашлі, чханні, в нахиленому положенні, в нічний час або вранці.
  3. поєднання головного болю із порушенням ходьби, координації рухів;
  4. якщо аура виникає чи продовжується після припинення головного болю;
  5. початок головного болю у старшому віці (після 50 р.);
  6. виникнення головного болю на фоні підвищеного артеріального тиску;
  7. виникнення головного болю після травми голови;
  8. поєднання головного болю з лихоманкою; болями очних яблук, нудотою, блювотою, зникнення гостроти зору.

Якщо у Вас спостерігаються подібні симптоми, обов’язково та негайно зверніться до лікаря, щоб провести ретельне обстеження та вчасно отримати лікування.

Будьте обережними! Часті прояви мігрені в молодих осіб можуть бути фактором ризику розвитку ішемічного інсульту. Найчастіше це проявляється у жінок, які страждають від мігрені з аурою, і асоціюється з тяжкими та частими нападами.

Лікар-невролог В.Є. Павліш