КІР: чого чекати та чого боятися?

Коли батьки чують діагноз «кір», то їх ніби окропом ошпарює. Як, не може бути, ми ж не контактували останніми днями з хворими на кір та ще багато інших відмовок, щоб тільки не чути, що у їхньої дитини кір. Тому ми вирішили розповісти про це захворювання, чого боятися, а коли заспокоїтися.
Вірус кору morbillivirus передається повітряно-краплинним способом, тобто через чхання, кашель, нежить і є стійким у середовищі до 2-х годин.
Інкубаційний період може тривати від 6-ти до 21-го дня, тобто людина сама може бути його переносником, навіть не підозрюючи про це, оскільки немає жодних проявів.
Перші симптоми кору дуже схожі на ті, що є при банальній ГРВІ: підвищення температури тіла, нежить, сухий кашель, збільшення лімфатичних вузлів, запалення слизових оболонок очей (кон’юнктивіт, світлобоязнь), головний біль.
Через 4–5 днів на фоні гарячки з’являється типова корова висипка, яка починається з голови і поступово опускається донизу. Одним із типових симптомів кору є також наявність білих, ніби просо, плямок на слизовій оболонці ротової порожнини (плями Філатова-Копліка), які можна спостерігати від перших днів гарячки.
Найпоширенішими ускладненнями, які впливають на перебіг хвороби, є енцефаліт, пневмонія, отит.
Лікування кору без ускладнення можна проводити у домашніх умовах. Рекомендовано ліжковий та посилений питтєвий режим, симптоматичну терапію, жарознижувальні засоби. Якщо кір перебігає з ускладненнями, тоді необхідне стаціонарне лікування: дезінтоксикаційна та антибактеріальна терапія.
Якщо ж дитина перехворіла кором, то імунітет формується на все життя.
Профілактика кору і основний метод захисту – вакцинація.
Вакцинацію проводять дітям від одного року вперше та ревакцинацію – у 6 років. Діти, не щеплені за календарем від одного року, а також не ревакциновані у шестирічному віці, потребують вакцинації.
Протипокази до вакцинації:
– гостре захворювання, що супроводжується температурою вищою 38,5°С, однак, за даним закордонних джерел, температура 38,0°С не є протипоказом до вакцинації;
– серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок);
– дітям, яким проводять імуносупресивну терапію, при вживанні високих доз стероїдів та при СНІД.
Побутує такий міф, що діти, хворі на бронхіальну астму, цукровий діабет та інші хронічні захворювання, не можуть бути вакцинованими. Але такі діти мають бути першими у переліку на вакцинацію, тому що ризик заразитися кором – вищий, ніж у звичайних дітей.
Якщо ваша дитина контактувала з хворими на кір, то обов’язково зверніться до педіатра і протягом 72-х годин після контакту проведіть вакцинацію за умови, якщо дитина не була щеплена. Одним із методів захисту є також введення імуноглобуліну.
У минулому, коли вакцинація проти кору взагалі не проводилася, рівень захворюваності на кір (контагіозність) становив 100%. Та коли було виведено вакцину і розпочато потужну вакцинальну протикорову кампанію, рівень захворюваності суттєво знизився. Якщо рівень охоплення вакцинацією становитиме не менше 98%, то хвороба поширюватися не буде.
І насамкінець: противники вакцинації будуть казати, що і щеплені діти хворіють. Так, але перебіг хвороби у вакцинованих дітей значно легший, та й ускладнення спостерігаються дуже рідко.
лікар-педіатр Марта Петришин
Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000