Хронічний кашель чому виникає та які кроки допоможуть уникнути ускладнень

Кашель є важливим захисним механізмом, який дозволяє очистити дихальні шляхи від слизу, пилу та сторонніх частинок. Часто він супроводжує вірусні інфекції, минає самостійно після одужання та не потребує жодного додаткового лікування. Однак він також є симптомом, який сигналізує про наявність проблеми - запального процесу чи подразнення, якщо турбує на регулярній основі. Хронічним кашель вважається, якщо триває більше 8 тижнів у дорослих або 4 тижнів у дітей. В дослідженнях показано, що ця проблема турбує близько 10% усіх людей, і частіше мова йде про жінок, і у віці старше 50 років.

На даний момент науковці виділяють наступні основні причини хронічного кашлю:

• Постінфекційний кашель (коли після перенесеної ГРВІ утримується гіперчутливість кашльових рецепторів)
• Кашлюк та паракашлюк - небезпечні інфекції дихальних шляхів (особливо у невакцинованих дітей віком до 3 років)
• Закидання вмісту шлунку по стравоходу в дихальні шляхи (рефлюкс), що здебільшого супроводжується печією
• Хронічне запалення в носоглотці, що супроводжується затіканням слизу до гортані
• Бронхіальна астма, коли у бронхах є запальний процес, що супроводжується звуженням їх просвіту та появою свистячих хрипів в грудній клітці
• Хронічне обструктивне захворювання легень - проблема, яка виникає внаслідок тривалого впливу частинок тютюнового диму або забрудненого навколишнього середовища на бронхи
• Прийом медикаментів (ліки від артеріальної гіпертензії, глаукоми чи остеопорозу)
• Хронічні інфекції бронхів або легень (туберкульоз, аспергільоз, мікобактерійні інфекції)
• Добро- та злоякісні новоутворення гортані, бронхів та легень
• Хронічна серцева недостатність

Окремо виділяється проблема ідіопатичного кашлю - це ситуація, коли не вдається знайти очевидну причину виникнення. Також зустрічається психогенний кашель, коли він виникає на фоні емоційних стресів, тривожності чи депресії.

Поява хронічного кашлю потребує очного огляду у дорослого або дитячого пульмонолога. За результатами консультації лікар скеровує пацієнта на додаткові обстеження, які допоможуть зрозуміти його походження:

• Загальний аналіз крові
• Рентгенографія або КТ органів грудної клітки
• Дослідження функції зовнішнього дихання (спірометрія
• Специфічні тести крові на окремі інфекції (при клінічній підозрі)
• Огляд отоларинголога, якщо наявні тривалі проблеми з носом
• Консультація гастроентеролога при наявності симптомів рефлюксу
• Маркери запального процесу (с-реактивний білок, прокальцитонін)
• Специфічні алергологічні дослідження
• Бактеріологічне дослідження мокроти

Після визначення причини кашлю лікар-пульмонолог може почати його лікування. Слід зазначити, що розрекламовані засоби від кашлю мають дуже обмежену ефективність, і можуть часто посилювати існуючу проблему, тому їх використовують з обережністю тільки у невеликої частини пацієнтів.

Незалежно від типу кашлю важливе значення має чистота повітря, оскільки сухість чи наявність подразнюючих частинок у ньому є незалежним фактором посилення симптоматики. Тому усім пацієнтам рекомендується слідкувати за температурним режимом (не більше 20 градусів), вологістю (орієнтир - 60%) вдома. Також слід уникати контактів з різкими хімічними речовинами (засоби очищення), промисловим пилом та тютюновим димом. Електронні сигарети, кальян також можуть провокувати посилення кашлю.

При виявленні хронічного захворювання органів дихання надзвичайно важливим аспектом є вакцинація (оскільки респіраторні інфекції мають більш важкий перебіг у цих пацієнтів). У багатьох дослідженнях доведено, що вона дозволяє зменшити частоту загострень бронхіальної астми, хронічного обструктивного захворювання легень чи сповільнити прогресування неінфекційних патологій (саркоїдоз, муковісцидоз, бронхоектатична хвороба). Тому рекомендується проведення щеплень проти наступних захворювань:

• Грипу - на початку епідемічного сезону в жовтні-листопаді (Ваксігрип, Джісі Флю)
• Коронавірусного захворювання - повний цикл вакцинації разом з усіма бустерними дозами (слід віддавати перевагу мРНК-вакцинам від Pfizer/BioNTech або Moderna)
• Дифтерії, правця, кашлюка - в дитинстві згідно календаря вакцинації, а у дорослому віці - кожні 10 років (Бустрикс, Інфанрикс, Гексаксим, Пентаксим, Тетраксим)
• Пневмококової інфекції - дітям до 5 років від 2 до 4 доз, а старше 5 років та дорослим - 1 дозу в житті (Превенар, Синфлорикс)

Інформацію підготував Андрій Середюк Сімейний лікар, лікар-пульмонолог

Стаття не може бути використана для встановлення діагнозу і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.