Безпека пацієнтів у радіології з використанням контрастних речовин

З кожним роком спостерігається гігантський поступ у впровадженні нових методів обстеження. Поряд з цим, щороку людство синтезує велику кількість нових хімічних сполук. Цей беззаперечний прогрес у діаґностиці захворювань далеко не завжди супроводжується адекватними заходами безпеки, як для медичного персоналу так і для пацієнтів. Загальновідомим є вплив рентґенівського опромінення та магнітного поля на людський організм. Окрім цього, контрастні речовини (КР), що використовуються при проведенні радіологічних та магнітно-резонансних обстежень, незважаючи на клінічні випробування, містять загрозу розвитку різноманітних ускладнень та побічних дій, найгрізнішими з яких є алергічні реакції (АР) та контраст-індукована нефропатія (КІН). Пацієнти, котрі відлягають обстеженню, часто поступають «з вулиці», не маючи відповідних супровідних обстежень, окрім скерування лікуючого лікаря. Персонал радіологічних відділень не завжди розуміє потенційні небезпеки контрастного обстеження, не мають відповідного забезпечення з проведення елементарних першочергових маніпуляцій з попередження та ліквідації ускладнень при введенні КР, не кажучи про віддалені наслідки. Історично в Україні склалося так, що лікування згаданих ускладнень покладено на анестезіологів, тому, з огляду на Гельсінкську декларацію з безпеки пацієнта в анестезіології, маємо задуматися про безпеку пацієнта при проведенні обстежень. Що робимо для того, щоб зробити обстеження безпечним для пацієнта? Ми застосовуємо анкету Європейського Товариства Уроґенітальної Радіології (ESUR) з огляду на фактори ризику КІН (2003) та з’ясовуємо рівень сенсибілізації пацієнта. Окрім цього проводиться розрахунок кліренсу креатиніну (КК), що дозволяє проґнозувати вплив контрасту. В залежності від рівня КК та даних анкетування визначаємо додаткові заходи з підготовки до обстеження. Обов’язковим є надійний венозний доступ. Пацієнтові роз’яснюється вплив контрасту на його організм. Під час уведення КР моніторуємо життєво важливі функції (пульсоксиметрія). Центр функціонує з 2010 року, Впродовж трьох років, проведено 5730 обстежень. КК<50мл/хв. = 834 пацієнти (14,55%), Ускладнення: шкірні висипання 78(1,36%), гіпертонічний криз 22(0,38%), анафілактоїдні реакції 3(0,05%). Сподіваємося, згадана методика буде корисною як для анестезіологів радіологічних відділів, так і для стаціонарів, котрі мають у своєму складі такі відділи та дозволить підвищити рівень безпеки пацієнтів.

Автори:

С.Степанишин, Д.Могиляк, Ю.Паламарчук

Стаття опублікована в журналі:

'Острые и неотложные состояния в практике врача', Київ 2013