Якою є ціна неправильного вибору діагностичного обстеження?
Дмитро Анатолійович Успенський більше 20-ти років працює лікарем-хірургом, мамологом, з яких уже кілька років – у Медичному центрі Святої Параскеви. Щодня до нього звертаються пацієнтки з різними патологіями, від яких лікар вислуховує хибні судження відповідно до радянських підходів щодо лікування захворювань грудних залоз, нашарування міфів і застарілі методи. Та й часто застосовувані нині тактики лікування відстають від сучасних світових тенденцій та можливостей.
«Є світові діагностичні протоколи і міжнародні дослідження, які чітко регламентують, який вид діагностики ефективніший та дієвіший у кожному конкретному випадку, тобто свого роду «червона лінія». Відхилитися від неї на крок вправо чи вліво означає свідоме погіршення результатів діагностики або лікування», – пояснює Дмитро Успенський.
Проте незважаючи на логічність суджень щодо дотримання протоколів та доступність інформації щодо новітніх світових досліджень, все ж поширеними є помилки заміни одних діагностичних обстежень іншими, менш ефективними.
Перший крок, який повинна зробити жінка, – пройти щорічний медичний огляд:
- гінеколога,
- онкомаркери,
- УЗД (до 40-ка років) або мамографію (після 40-ка років).
Наступний крок залежить від попереднього, тобто результатів вже проведених оглядів та обстежень.
При візуалізації певного утвору необхідна подальша діагностика. І саме тут поширеною є помилкова заміна діагностичного обстеження: трепан- біопсії (забір голкою ушкодженої тканини у супроводі УЗД або мамографа) на тонкоголкову біопсію.
«Так, за статистикою, на сьогодні у Львівській області серед діагностичних обстежень при вузлових утворах тонкоголкова біопсія, на жаль, переважає над трепан-біопсією, що призводить до великої кількості хибно-негативних або хибно-позитивних діагнозів.
Хибно-негативний діагноз – це коли доброякісний процес лікар-цитолог (який досліджує клітинні процеси на предмет патології) трактує, як злоякісний, а лікар-хірург робить мастектомію (операція з видалення грудної залози) і переконаний, що оперує рак. Але після отримання результатів гістології (післяопераційний аналіз тканин вирізаної патологічної частини) виявляється, що процес доброякісний. І це не помилка цитолога, а помилковий вибір діагностичного обстеження», – розповідає Дмитро Успенський.
Отож, ціною неправильної діагностики є втрата жінкою грудної залози. За правильної діагностики можна було б уникнути хірургічного втручання або ж обійтися мінімальним із збереженням грудної залози.
«Трепан-біопсія проходить у супроводі мамографа (відео) або УЗД для навігації та чіткого забору матеріалу з утвору. УЗД супровід здійснюється тоді, коли утвір чітко проглядається або пальпується. Ми можемо чітко передбачити, як буде рухатися біопсійна голка та проконтролювати, аби вона влучила у зону ураження. Взяті з цієї зони зразки тканини обумовлюють якість обстеження», –пояснює лікар.
Довідка
За рекомендаціями Європейської Асоціації медичної онкології, цитологічне дослідження призначають, коли є виділення із сосків, проводять дослідження рідини з кист та лімфатичних вузлів. У всіх інших випадках при вузлових утворах призначають трепан- біопсію.
«Цитологічне дослідження (тонкоголкова біопсія) дає можливість встановити певну кількість діагнозів, а трепан-біопсія (гістологічний метод) – у кілька разів більшу.
Класичний випадок: фіброаденома з поліферацією (доброякісний утвір) і високодеференційований рак не можна відрізнити за допомогою тонкоголкової біопсії, оскільки окремо розташовані на скельці клітини раку і фіброаденома з поліферацією на вигляд абсолютно однакові. Правильний діагноз можна встановити лише на основі пошкодження часточок міоепітеліальної тканини стінок протоки за допомогою трепан-біопсії»,– зазначає лікар. Діангоз початкової, нульовоїформи раку ( carcinoma in situ) цитологічно встановити взагалі неможливо.
Коли вже точно рак
«Пухлина може пальпуватися і виглядати як рак, а насправді бути доброякісним процесом та навпаки. Лише отримані результати гістології (трепан- біопсії) можуть дати остаточний висновок.
Будь-яка візуалізація (УЗД, мамографія, КТ, МРТ) передбачає отримання зображення: ступінь схожості на рак та стадіювання процесу. Ця інформація передусім потрібна лікарю для визначення правильної тактики лікування та хірургічного втручання», – зазначає лікар-хірург, мамолог.
У моєї подруги такий самий випадок, але лікування інше. Чому?
Сьогодні процес лікування відбувається у напрямку персоніфікації. Кожна пухлина потребує «своїх» препаратів. Інколи системну терапію (хімію або гормонотерапію) призначають до операції, а інколи – після, але виключно за результатами гістологічного та імуногістохімічного дослідження. Отож, спершу необхідно зробити трепан-біопсію, отримати гістологію пухлини: біологічні властивості, чутливість до статевих гормонів тощо, а тоді вже призначати терапію.
«Умовно є чотири види пухлин за типом будови, а не за стадією, які відрізняються, як, наприклад, групи крові. Адже не можна переливати невідому нам кров, бо можна вбити людину. Так само не можна призначати системну терапію, не знаючи типу будови пухлини», – наголошує Дмитро Успенський.
Чекати чи різати?
У першому випадкуварто розуміти такі речі.
«Пухлини молочної залози можна розподілити на такі: агресивні (дуже небезпечні) з коротким терміном мітозу (поділу клітин) – приблизно раз на місяць; із середнім (раз на 3–4 місяці, це близько двох третин випадків) та із повільним (раз на рік). Останні здебільшого притаманні жінкам старшого віку.
Зазвичай подвоєння клітин в середньому відбувається 3–4 місяці. Якщо діагностику затримано на 2–3–4 місяці, то цілком ймовірно, що за цей період кількість злоякісних клітин подвоїться», – наголошує Дмитро Успенський.
«Видалимо, а тоді подивимося, чи це рак» – дуже помилкове судження, яке загрожує втратою грудної залози або ж неправильною тактикою операції, коли видаляють не всі хворі клітини, які у майбутньому можуть спричинити рецидив.
Отож, як бачимо із вищенаведеної інформації, на кінцевий результат лікування, здоров’я та долю жінки за 10 і 20 років впливає правильна діагностика.
Можливості сучасної медицини дають змогу вчасно виявити хворобу і вибрати правильну тактику лікування.
Найбільша відповідальність, яка передусім лежить на кожній жінці – усвідомлення того, що варто здійснювати щорічний контроль і тоді, навіть у випадку своєчасного виявлення злоякісного процесу, можна у 95% досягти повного одужання.
Рекомендуємо переглянути відео до теми:
- Яке обстеження для грудних залоз краще - УЗД чи мамографія?
- Чи слід видаляти фіброаденоми грудних залоз?
- На скільки небезпечні кисти грудних залоз?
- Діагностика та лікування при захворюваннях грудних залоз
- Про рак грудних залоз. Розповідає лікар-мамолог.
лікар-хірург, мамолог Дмитро Успенський
Попередній запис за телефонами:(067)295-4-000 або (095)295-4-000
Стаття не може бути використана для встановлення діагнозу і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я.